У самому серці Кіцманя, обіч центральної вулиці міста розташована невисока сіра будівля, яку частково закривають від поглядів перехожих дерева і кущі. В ній розміщується Кіцманський краєзнавчий музей (філія Чернівецького обласного музею).

Як свідчить дата на флюгері, будівлю звели у 1890 році за часів Австро-Угорщини. З тих пір і до радянських часів у цьому приміщенні розміщувалася пошта. До ювілею Франца Йосипа кіцманчани саме тут поставили пам’ятник цісарю, під час правління якого Кіцмань зазнав найбільшого розквіту. Будівлю пошти та пам’ятник біля неї зображено на старовинних поштових листівках.

Проте ззовні приміщення музею виглядає так, що всередину страшно заходити: тріщини на стінах, старі прогнилі дерев’яні рами на вікнах, обвалюються муровані карнизи під дахом. Складається враження, що будівля незабаром може завалитися. І це недаремно, адже приміщення музею експертами визнано аварійним, експлуатація будівлі «неможлива і потенційно небезпечна».

Як розповідає Оксана Савчук, науковий співробітник Кіцманського музею, понад 2000 експонатів зберігаються у холодних залах з підвищеною вологістю, тут неможливо провести екскурсії, гостям таку експозицію не лише соромно показати, а й небезпечно. Якщо найближчим часом не знайти іншого приміщення для музею, Кіцманщина може втратити цінні експонати які репрезентують історію, етнографію, ремесла, мистецтво та розповідають про видатних земляків. Неодноразові звернення до влади поки що безрезультатні.

Чи простять нам нащадки таке недбале ставлення до історичної спадщини поколінь?