Збереження традицій: у Малятинцях відсвяткувати Сиропусну неділю
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 26-02-2017, 11:27
Переглядів: 82

Щоб зберегти прапрадівські звичаї, обряди і передати молодшому поколінню щороку напередодні Великого Посту збираються малятинецькі газди і газдині , аби відсвяткувати Сиропусну неділю. Адже Масниця чи Масляна, а в буковинських селах цей день ще називають Пущинє, символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали "проводи зими” та початок весни і весняного землеробства.

Збереження традицій: у Малятинцях відсвяткувати Сиропусну неділю

 

Спочатку ми сходилися в хаті Марії Гнатюк, — розповідає ініціатор чи не всіх сільських заходів голова первинної ветеранської організації енергійна і невтомна Зоя Ткачик. — Але з кожним роком до нас долучалися все більше односельчан, особливо молодих, а нам так хотілося, аби звичаї, які ми, старше покоління, успадкували від своїх предків, зберегти і передати своїм дітям. А тому збираємося в приміщенні колишньої школи, де ми оформили в народному стилі нашу світлицю, запрошуючи усіх бажаючих відсвяткувати свято Масляни за древніми обрядами та разом відроджувати та популяризувати традиції та культуру нашого славного народу. Складаємося в складщину, хто принесе молока, хто сирочок, яйця, муку… і вже ліпляться пироги, печуться налисники, пахне начинка, фолькотить капуста, кладуться на тарелі салати та інша смакота. Коли вже сядемо за святковий стіл, то від душі наспіваємося, набалакаємося, жартуємо, приповідаємо і слухаємо, коли хто із старших починає згадувати давнину. А в нашому селі скільки цікавих, повчальних історій, тільки слухай та записуй.

Сільський голова Іван Маруняк, який завжди у колі своїх односельців, каже:

— Мені легко працювати, бо будь-яка добра, благодійна справа підтримується. Дуже важливо, щоб люди старшого віку відчували турботу і не залишалися сам на сам з хворобами, проблемами, самотністю. Це найважливіше наше завдання. Можна не провести збори, святкові заходи, це не страшно, це проститься, але забути одинокого інваліда, вдову — за це будемо відповідати перед Господом.

З головою села погоджується голова районної ветеранської організації Микола Семененко, який завітав на свято та підсумкові збори:

— Зоя Іваніна Ткачик єдина в нашому районі, яка має звання «Почесний ветеран». Ця людина встигає всюди: займатися ветеранськими проблемами, передавати свої знання і вміння молодшому поколінню, розповідаючи на шкільних уроках про вишивку, писанку, народну пісню свята, обряди, як готувати, одягатися, прясти, шити.. Це дуже вдячна і благородна місія — допомогати іншим.

Микола Васильович вручив від імені районної ради Почесні грамоти найактивнішим ветеранам села Малятинці.

Звучали давні задушевні, ліричні, жартівливі, патріотичні буковинські пісні, що торкалися найтонших струн людської душі. Водночас жінки на кухні вже готували свіжі страви адже наступного дня везуть поману до пацієнтів Чернівецької психо-неврологічної лікарні. Запарили крупу на галушки, перебирали фасульки, готували тісто на пампушки, в ящики складали пакетики із солодощми, яблука , калачики, домашній хліб… По кілька разів на рік малятинчани їдуть в різні інтернатні заклади Буковини, що обслуговують хворих, чи одиноких, самотніх людей.

Ось такі працьовиті, щирі, милосердні, співучі , скромні люди живуть у Малятинцях, які вірять у Бога, люблять рідну землю, співають народних пісень, не забувають про бідних і хворих, і свято бережуть звичаї свого роду, передаючи дітям, онукам, правнукам.

Галина Скулеба.



Джерело http://kitsman.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет