Котелівська громада: НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 2-03-2018, 11:46
Переглядів: 47
На виїзді з Котелевого у бік Новоселиці – «розвилка» трьох доріг. Днями піймала себе на думці, що ми, котелівчани, сьогодні, як той молодець з казки: праворуч підеш – коня втратиш, прямо – щастя знайдеш, ліворуч – ще щось... Чи, може, навпаки і у пошуках щастя – у вигляді спроможної ОТГ – треба праворуч звернути. А, може, все-таки ліворуч?..
Минулої неділі в Котелевому провели сходку громадян. Сільський голова Володимир Зеліско прозвітував про свою і роботу виконкому за рік, що минув. Головний акцент: як були використані понад мільйон 130 тисяч гривень – такий бюджет села за минулий рік. З глобального, що зроблено, – заміна даху над основним приміщенням школи, ремонт амбулаторії. Підремонтували сільські дороги, виділили кошти на спорт, що одразу позначилось на досягненнях котелівських спортсменів. Котелівчани можуть дозволити собі не сплачувати за нічне освітлення вулиць – в сільській казні передбачені кошти на це… Запитань до сільського голови не було. Жодного. Це щось та й означає! Бо ж запитати в нас уміють.
Втім, не звітом єдиним. Головне, для чого зібралась повна зала людей морозного недільного дня: як нам бути далі? з ким об’єднуватись? На початку року в сільраді одержали листа за підписом перших керівних осіб району, в якому сільського голову просять обговорити з жителями села плани та перспективи щодо добровільного об’єднання громад в рамках впровадження реформи децентралізації. Вирішили відреагувати. Та й треба сказати, котелівчани самі розуміють необхідність об’єднання – така вимога часу, «пересидіти» її не вдасться. Ейфорійно-популістський настрій «у нас все є, нам нікого не треба» минувся, люди розуміють, що повз нас минає щось таке, що могло б частково змінити наше життя. Як наголошують експерти з децентралізації, «об’єднуватись варто хоча б для того, щоб взяти від держави те, що вам належить».

А що нам належить в ході децентралізації, учасникам зібрання роз’яснила директор Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук. Пані Татарчук популярно роз’яснила засади об’єднання, серед яких однією з головних залишається (поки що!) добровільність, крім того – спільні межі громад, що мають намір об’єднатись, доступність до центру ОТГ і, що дуже важливо, – економічна ефективність. Вкотре спробувала розвіяти міфи, як то «закриють школу», «не буде сільради»... Щодо першого, то в контексті створення у Котелевому опорної школи, про якісь можливі проблеми для місцевих освітян та їх учнів гріх говорити. І щодо необхідності об’єднуватись: «попри вас щороку проходять колосальні кошти. Вони проходять в об’єднані громади».
Участь у сходці взяв і депутат Верховної ради України Григорій Тіміш, який також наголошував на тому, що об’єднуватись треба: «Польща, Прибалтика пройшли такі переміни. І вони на користь людям... там у громадах не встигають освоїти кошти…» Щодо того, з ким об’єднатись, нардеп порад не давав: «ви – зріла громада, будь-яке ваше рішення буде правильним». Принагідно Григорій Тіміш вручив завідуючій сільською бібліотекою Розі Ротар модем – напередодні за його сприяння бібліотеку підключили до Інтернету. Чудово, от тільки геть старенький бібліотечний комп’ютер навряд чи «потягне», та й принтер бібліотеці потрібен. Хіба це діло, коли завідуюча однієї з найкращих в районі бібліотек бігає по сусідніх конторах, щоб роздрукувати папери?! Тож принагідно пані Роза попросила у Григорія Тіміша ще й принтер. Щось мені підказує, що це прохання нардеп може «льогко» виконати.
Але повернемось до теми об’єднання. Найбільше на запитання котелівчан довелось відповідати заступнику голови РДА Івану Пазяку, бо ж свій, новоселицький, має все знати. А запитань море: «що буде, як ні з ким не об’єднаємось»? «чи не буде, як колись з колгоспами»?..
Дискусія тривала декілька годин. Обговорювали кілька варіантів. До прикладу, якщо створити Котелівську громаду, об’єднавши навколо себе села, що хоч сьогодні готові на це, – Малинівку, Берестя, Щербинці, Форосне, Жилівку. Можливо й Черленівку, правда, там поки що вагаються... Ідея наче й непогана. У нас багато чого спільного – одними дорогами їздимо, одним транспортом дістаємось – навіть жителі Малинівки доїжджають до Котелевого, щоб через поле йти додому. Знову ж таки опорна школа буде в Котелевому. У нас спільні культурні цінності. Гарні родинні зв’язки, навіть «на кавалєрку» ходять (чи радше – їздять) малинівські до котелівських, котелівські – до черленівських і щербинецьких... А як щодо економічної сторони «медалі»? Слово експерту.
Ось що сказала Тетяна Татарчук:
– Якщо розглядати варіант сіл Котелеве, Берестя, Довжок, Жилівка, Малинівка, Форосне, Черленівка та Щербинці, то в форматі такої громади було б 9900 жителів. Розрахунковий обсяг доходів в такій громаді становив би 31 мільйон, в тому числі по селу Котелеве це було б 9 мільйонів 300 тисяч гривень. Це більше, ніж ваш фактичний показник сьогодні. Обсяг видатків – це і апарат ради, сектори освіти, дошкільні і позашкільні, охорона здоров’я, культура – становив би в такій громаді 32 мільйони грн. Маємо загалом відхилення у мінус мільйон гривень.
Поки що говорити про те, що в такому форматі громада буде спроможною, важко, наголошує пані Татарчук. Водночас, за її підрахунками, «якщо брати формат громади ширший і опрацювати варіант об’єднання з селами Тарасівці, Ванчиківці та Костичани, така громада, де жителів біля 20 тисяч, буде потужна. Розрахунковий обсяг доходів (в умовах 2017 року) становив би 63 мільйони гривень… Тобто відхилення є зі знаком плюс. Така громада була б економічно-спроможною».
Воно може й розумно. З економічної точки зору. Але у котелівчан така перспектива особливого ентузіазму не викликала. Бо тоді це вже буде неКотелівська громада.  І точно не з центром у Котелевому. І наскільки комфортно буде котелівчанам з гоноровими понадпрутськими жителями – теж питання. А головне – це ж чим треба думати: їхати до Новоселиці, щоб потім пересісти на інший транспорт і діставатись до центру громади?! Та й де той центр, коли ті три села – Тарасівці, Ванчиківці та Костичани ніби й не проти об’єднатись, але ніяк не вирішать, де ж має бути центр. До речі, у цю ж неділю в Костичанах знову були збори. І –  знову без результату. Усім хочеться столицею бути! «Дайош центр»! Та ж він тому і центр, що є околиці…
«Краще вже до Новоселиці проситись…» – кажуть котелівчани. З Новоселицею нас пов’язує дуже багато – когось робота, у когось там бізнес, друзі, родина. 12 кілометрів, 7 хвилин їзди… І в Новоселиці свого часу не були проти об’єднання з Котелевим, але ж «ми готові прийняти всіх до себе, а самі не приєднуємось ні до кого»... І що з того вийшло? Коли ж ми змінили думку, було надто пізно: Новоселицька ОТГ уже готувалась до перших виборів і депутати міськради не стали ризикувати ні термінами виборів, ні електоральним настроєм в громаді. Так, теоретично можливий варіант приєднання вже на нинішньому етапі. Але, по-перше, лише через півроку після перших виборів. А, по-друге, Новоселицька ОТГ лише стає на ноги, розв’язує безліч задач з багатьма невідомими, хтозна, чи до нас їй? Втім, все ще може бути. Треба вести перемовини. І думати, думати, думати… Не забуваючи при цьому: від того, що надумаємо ми, у Котелевому, значною мірою залежить і доля навколишніх сіл – ну, так уже історично і географічно склалось.
От і стоїмо перед вибором, наче на роздоріжжі біля «арки». Куди повернути, щоб і коня не втратити, і себе зберегти, та ще й щастя знайти? Думаємо.


Джерело http://novoselytsia.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет