На літування у гори
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 20-05-2019, 09:47
Переглядів: 116

Цього року довелося довго виглядати весну, адже сніги й морози панували в Карпатах ще й на початку травня. Забарилися з виходом на полонини й вівчарі з отарами, та перші сири вже їдуть на селищний ринок.

 

   Справжні гуцули не бояться жодних перешкод і впевнено розпочали літування у високогір’ї із появою перших сонячних променів, які перетворили білі покрови на дзвінкі струмки. Як кажуть самі вівчарі, у гори навесні подалися ті, у кого в генах є любов до худібки та міцний ґарт.

   Нині послідовники прадідівського ремесла побоюються вголос розповідати про власні виробничі потужності, адже остерігаються контролюючих органів. І це зрозуміло, бо праця виснажлива, не прибуткова та й триває не більше 3-4 місяців у рік. А зважаючи на низькі ціни на м'ясо-молочну сировину, галузь тваринництва й так втрачає актуальність. Молоді сім’ї неохоче заводять кутання навіть для власних потреб. А про розвиток фермерських господарств чи кооперативів на селі також не йдеться. Існує загроза виродження вівчарства та інших видів господарювання в горах. Тому кожен береже те, що має. Тим паче, що в узгір'ях існують свої закони, написані щоденною надзвичайно виснажливою працею.

   Ще ранньою весною організатори полонин, ватаг та пастухи готують струнки, заватри, загінки, кошари та житло для роботи влітку. Паралельно розчищають поля, щоб ті не перетворювалися в лісосмуги. Хоча на окремих пайових землях вже давно виплекалися височезні смереки. Держава ніяк не сприяє підтримці вівчарства2 в горах. Єдиними помічниками виступають лісництва, котрі дозволяють робітникам полонин заготовити дрова для підтримання ватри, яка повинна горіти протягом всього літа. Інвентар для переробки молока, ветеринарні аптечки та продукти харчування теж купує організатор полонин. На ці потреби на початку сезону потрібно витрати щонайменше 5 тисяч гривень.

   Найпершими вирушили у високогір’я овечки на плаї у «Стайки», що на території села Яблуниця. Організатор полонини Петро Дмитрович Первісник розповідає, що сезон літування розпочали за три дні до Юрія. Але через снігопад та мороз отару довелося повертати на село й там кілька днів утримувати та підгодовувати сіном.

   Та вже нині на схилах Карпат вдосталь соковитої трави й молочні удої хороші. А у заватрі вже сушаться перші будзи.

  • У п’ятницю, 17 травня, свіжий, ситний та натуральний сир і вурду привеземо у Путилу на селищний ринок. Кожен зможе придбати шматок цього корисного продукту. Щоправда, з ціною ще не визначилися. Але вона буде доступною для покупців, - каже фермер.

   Петро Первісник зазначає, що цього року отара налічує 280 овець. А наприкінці травня «Стайки» приймуть ще 60 голів ВРХ (із них 18 корів), 8 поросят та понад 20 коней.

   Чоловік запевняє, що вся продукція якісна. А вівчарі ні в якому разі не змішують овече та коров’яче молоко.

  • Ми виготовляємо два сорти сирів та вурди із двох видів молока. І кожна продукція має окремі ринки збуту та своїх покупців. Вироби із овечої сировини ми продаємо на Путильщині. А ось жителі Івано-Франківщини полюбляють сири з коров’ячого молока, - розповідає Петро Первісник, який давно має шану та хорошу репутацію серед людей.

   Найбільша кількість полонин у 2019 році працюватиме на території Селятинської ОТГ. За словами очільника громади Валерія Кузьмовича Полянчука, цього року на масивах Селятина та Шепота стартували 6 таборів літнього утримання худоби. Під випас відведено біля 300 гектарів полів, куди продовжує сходитися маржина з усіх куточків Путильщини. Очікується, що більше 2 тисяч овець розбіжаться Яровицею, Семенчуком, Мінтами.

   На одному із найвищих гірських хребтів є полонина «Слатина», а ватагує тут досвідчений господар Дмитро Омелянович Бечко. 11 травня сюди прийшли перші вівці й пастухи вже встигли виготовити жовтобокі сири правильної округлої форми. Згодом сюди на випас приженуть ще 40 голів ВРХ та 30 коней.

  • Весна забарилася, але трави та води для напування овець вдосталь. Снігу немає, але дні ще холодні та вітряні, а іноді й дощові. Це ускладнює роботу пастухам, яким вдосвіта потрібно надоїти повні відра молока та овець погнати на пашу. Але робота кипить й незабаром очікуємо перших гостей, які прийдуть за продукцією, - каже Дмитро Омелянович.

  

На території Киселицької сільської ради 11 травня розпочалася робота на «Мочарці». За роки тут створилися гарні традиції та умови праці. Господарі впевнено віддають сюди на літування маржинку. Хтось, буває, приведе одну вівцю, а дехто – 11 дійних білорунних годувальниць та ще й кіз.

   Організатор полонини Анатолій Дмитрович Поляк понад 30 років присвятив господарюванню. Й наголошує, що тваринництво у горах потребує державного сприяння і підтримки. Минулого року чоловік припинив діяльність власного ФГ «Урожай». Бо бували такі моменти, що ЄСВ не було можливості сплатити. Пригадує й ті часи, коли мав найманих працівників та й роботи було вдосталь. Нині має у господарстві худібку та щоліта організовує літній табір для тварин у Мочарці.

  • Сезон стартував добре, - каже чоловік. – Овечки одразу побігли схилами, щоби настарати на молоко. Хлопці теж працьовиті й відповідальні. Щоправда, робота в них важка. Ціную кожного з них, бо більшість молодиків поїхали закордонням, а в горах залишилися лише відчайдушні гуцули.

   Анатолій Дмитрович багато розповідав про особливості утримання маржини у Карпатах. Та, каже, що вже сили не ті, не молодечі, й втомився із року в рік надіятися на краще. Бо жити стало так, що кінці з кінцями важко звести. А праця вартує копійки.

   «Надішліть мені фото по вайберу», - прошу Анатолія Дмитровича, а він відповідає, що ні він, ні вівчарі таких інноваційних пристроїв не мають. Користуються простими мобілками лише для того, щоб мати зв'язок між собою, та й запрошує на гостину до полонини, де немає ні часу, ні ресурсів для того, щоб заглядати на блискучі екрани, де нітиться інше буття.

   А я радію разом із полонинниками, що дим із заватри сивою доріжкою летітиме вгору усе літо, а на пасовищах не поменшало маржини. Не перевівся гуцул, не перевівся… Дай, Боже, щоденних сил цим людям.

   Як повідомила начальник сектору сільського господарства райдержадміністрації Ганна Циганюк, на Путильщині у 2019 році стартувало 16 полонин. Близько 4500 овець, понад 450 голів ВРХ, 100 свиней та 200 коней проведуть літо в горах. Всього під випас задіяні близько 900 гектарів землі товарного виробництва.

   Щодо цін, то, як твердять працівники полонин, вони залишилися на рівні минулого року, й за кілограм бринзи попросять 100-120 грн. Літування однієї вівці селянину обійдеться у 180-250 грн, за що йому буде належати 5 кг вурди й сиру, а випас корови, бика чи коня оцінюється у 500-600 грн. Оренда одного паю має фіксований та символічний бартер – 2 кг сиру.

   Бажаю щирих та вдячних гостей, легкого і плідного літування вам, вівчарі!

Оксана ПОРОХ.


Джерело http://putyla.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет