Щаслива, бо людяна
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 3-07-2017, 10:21
Переглядів: 93

   З цією жінкою я познайомилася з початку трудової діяльності в редакції. Бувало, йду вранці на роботу, а назустріч – усміхнена, життєрадісна, сповнена енергії та позитиву тодішній начальник відділу організаційної і кадрової роботи апарату райдержадміністрації Людмила Іванівна ГЛУШАК. Після ранкової щирої, доброзичливої розмови чи просто взаємоввічливої фрази і день минав добре. Такою вона запам’яталася усім і завжди. Піднесений настрій, дотепний гумор, доречна порада були основою її особистого маленького щоденного успіху в роботі такої важливої структури районного значення.

    Сильна і водночас слабка, в клопотах, але з усмішкою, під час виконання службового завдання, але з гідністю. І понад усіма чеснотами – найвища – людяність. Як потребує світ таких людей і сьогодні. Хоча Людмила Іванівна вже дев’ятий рік перебуває на заслуженому відпочинку, та її підхід до справи вартує цих спогадів. Взаємовіддану обраній справі й взаємовдячну колишню колегу пам’ятають в державних установах, де працювала й удосконалювала безцінний досвід праці та життя – районному відділі народної освіти, на різних посадах у райвиконкомі, районній державній адміністрації, Путильській селищній раді, знову в райдержадміністрації.

      - Дарма, що більшу частину життя присвятила праці не за здобутим дипломом викладача історії, а в органах державної влади. Це не перешкода, якщо прагнеш працювати з людьми і для людей. Зате працювала я за покликом душі й принципами моралі. Бажання жити з користю для суспільства допомагає перекваліфікувати будь-який вищий освітній рівень за необхідним профілем, - знову віджартовується Людмила Іванівна.

   Службові обов'язки можуть змінитися, обов'язки людини до людини – ніколи, каже моя співрозмовниця і продовжує: - Якщо ознакою грози є блискавка, а про гожий день сповіщає безхмарне небо, то ознакою справжньої людини є людяність.

   Вона на мить задумалася і повернулася у спогади трудових буднів, окрасою яких була постійна співпраця зі Стефанією Іллівною Клацик, Миколою Власійовичем Труфеном, Василем Михайловичем Матіосом, Василиною Іванівною Савчук, Марією Дмитрівною Тонієвич… Цих та багатьох інших людей перелічувала не за посадами, а за іменами…І не треба пояснювати чому.

   Шановна Людмило Іванівно, у відгомін минулотижневого свята - Дня державного службовця, яке не буває колишнім, прийміть щирі побажання наснаги, цікавих зустрічей, яскравих буднів, радості й утіхи від дочки ____ та внуків _____. Життя – це теж професія, право на яку подарував сам Господь. Підтвердженням цьому є неписані дипломи, про здобуття яких засвідчують людська шана і вдячність.

Людмила БАСЮК.  


Джерело http://putyla.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет