МЕДОВЕ ЛІТО
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 14-07-2017, 10:52
Переглядів: 104

   Про те, що цьогорічне літо урожайне на мед, знає пасічник у третьому поколінні Дмитро Дмитрович СІМЧУК (настоятель церкви Святої Параскеви села Усть-Путила отець Димитрій). Він уже двічі брав мед і задоволений невтомними трудівницями, які без упину гудуть на його подвір’ї. Кожен ранок чоловіка розпочинається зі склянки води, розведеної з ложкою меду. Каже, що цей напій не тільки очищає організм, а й тонізує та покращує працездатність. Більше десяти років Дмитро утримує пасіку, втілюючи на практиці отримані від батька та дідуся поради. Допомагають йому дружина Тетяна і діти Настуся та Веніамін. 

   - Починав я розводити бджіл із двох сімей, які дав батько, - розповідає Дмитро, - нині уже маю двадцять. Навіть сам став наставником для жінчиного брата, допомігши йому доглядати пасіку. Бджоли люблять турботу, починаючи з весни і до осені до них треба дивитися хоч раз у тиждень.

   Розмовляючи, ми наближаємося до вуликів. Дмитро пропонує мені одягти захисну маску, щоб уникнути укусів. Адже бджоли дуже чутливі до різних різких запахів, парфумів у тому числі. Відмічає їхню цікаву особливість: якщо на людині є головний убір (навіть без захисної маски), то бджоли не кусають. А от з непокритою головою можна відразу стати їхньою жертвою.

   Я благополучно минула вулики, хоча більшість бджіл уже повилітали, як тільки добре пригріло сонце. Дмитро показує будиночок апітерапії, який збудував нещодавно для власних потреб.

   - Наш син з раннього дитинства хворів застудами та бронхітами, - долучається до розмови дружина Тетяна, - тоді ми вирішили змінити традиційні медикаменти на бджолотерапію. Ввели в раціон мед, а ще почали використовувати трутневе молочко*. Саме для дітей і звели будиночок, щоб вони проходили профілактично-оздоровчу терапію. А ще почали застосовувати трутове молочко. Розводили його з свіжим медом в пропорції один до одного і кожного дня давали по ложечці. У результаті дитина перестала хворіти, зміцнився імунітет, покращився загальний стан. Але таку суміш треба тримати в холодильнику і спожити протягом двох тижнів. Потім вона втрачає корисні властивості.

   Апібудиночок діти облюбували та проводять там улітку багато часу. Правда, якщо таки відвідувати з метою релаксії, то Дмитро радить більше, ніж дві години підряд не проводити. Бо потім гул бджіл вже не заспокоює, а починає дратувати.


*Трутневе молочко – це однорідна жовтувата рідина, яку заготовляють, віджимаючи стільники із шестиденними личинками трутнів за допомогою центрифуги або спеціальним пристроєм медогонки. Рекомендується використовувати дерев’яну медогонку тому, що взаємодіючи з металом, молочко втрачає багато корисних речовин.


А взагалі мед не любить вологи, підкреслює Дмитро, його не можна тримати у підвалах чи інших вологих місцях. Пригадує, що колись його дідусь із кожного літа відкладав по одній банці меду. В його медовій колекції був навіть сорокарічний мед. І при правильному зберіганні він залишався таким же корисним і поживним.

   Найкраще мед та бджолопродукти засвоються організмом через слину. Наприклад, якщо хворе горло, то треба взяти ложку меду і дочекатися, щоб він розтікся по горлу і став пощипувати. А тоді сполоснути теплою водою. Його антибактеріальні властивості знімають запалення та пришвидшують одужання. Мед – незамінна складова компресів на місця сильних ударів. Після його застосування больові відчуття зникають, а синці – розсмоктуються. Навіть медики рекомендують прикладати медові компреси на хворі місця до тих пір, поки шкіра не перестане вбирати мед.

   Величезне антисептичне та імуновідновлююче значення для організму має перга**. Навіть після складних хірургічних втручань, розсмоктуючи по 5-6 гранул, можна відновити імунну систему, зменшити інтоксикацію, пов’язану з прийомом гормональних чи інших препаратів, та зміцнити організм. Запивати водою чи іншою рідиною не потрібно. На відміну від штучного меду, який можна придбати на ринку, перга – унікальна, її підробити неможливо. І бджоли створюють її в обмеженій кількості.

**Перга – це пресовані гранули квіткового пилка рослин, який бджоли збирають, змочують нектаром і складають у комірки стільників. А потім утрамбовують і заливають медом. Використовують її для вигодовування розплоду, адже вона стерильна і легко засвоюється. Поживна цінність перги у три рази більша, ніж пилку. За три дні вигодовування молоді бджоли збільшують свою масу в 1500 разів. Це величезне джерело білка і мінеральних речовин.

   Та чи не найунікальнішим бджолиним продуктом є прополіс***. Дмитро розповідає, що прополіс не тільки входить до складу різноманітних мазей та настоянок, а й сам по собі є лікувальним екстрактом. Зазвичай у вуликах прополісу дуже мало, його треба вишкрібати з щілин і зберігати в сухому вигляді до десяти років. Зате пасічник каже, що прополісом можна вилікувати навіть задавнені форми туберкульозу та запалення.

*** Прополіс – це клей, який бджоли збирають з весняних бруньок дерев, дезинфікують ним соти перед відкладенням яєць та замазують щілини. У сухому вигляді його тримають у пергаменті та в темному посуді, адже світло негативно позначається на його лікувальних якостях. Не можна тримати у холодильнику, адже при заморожуванні сировина починає кришитися, а вологість роз’їдає вітамінний склад. Водну настойку із прополісу можна зберігати десять днів, спиртову – до п’яти років.

   Також великої популярності останнім часом набула бджолотерапія – прикладання комах до хворих місць. Дмитро каже, що позитивний результат можна отримати лише тоді, коли правильно їх прикладати. Адже не завжди бджолині укуси виправдані саме на тому місці, яке хворе. Для цього є спеціальні точки на тілі людини. Старше покоління таким способом лікувало ревматизм, болі у суглобах. Але перш, ніж спробувати цей спосіб лікування, треба обов’язково переконатися, що у людини немає алергії на укуси.

   Питаю Дмитра, чи часто кусають його бджоли. Чоловік, усміхаючись, каже, що коли комахи люті, то можуть і 20-30 бджіл протягом двох годин укусити. Але він звик, важче дружині Тетяні, бо їй доводиться поратися на городі, який бджоли вважають своєю територією. Тоді поблизу запалюють вогнище, відганяючи комах димом.

   Молодий пасічник не тільки користується запозиченим у дідуся досвідом, а й вишукує корисні поради з Інтернету та спеціалізованої літератури. Каже, що багато людей звертаються за медом і радіє, що може їм допомогти. Для нього, як для духовного наставника – це ще одна можливість поспілкуватися з прихожанами, допомогти порадою чи добрим словом.

   На перспективу Дмитро планує розширювати пасіку. Вже замовив десять вуликів, враховуючи ще одну особливість, яку вивчив за ці роки: щоб бджоли більше медоносили, він має бути вузьким і кількаповерховим (до чотирьох рівнів).

   Приємно, що Дмитро є не тільки взірцем віри і духовності для односельців, а й прикладом доброго господаря, який вміє і любить працювати.

   Людмила ФЕДЮК.




Джерело http://putyla.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет