Розтоки не поспішають ні з ким об’єднуватися
Добавив:
Коментарів: 0
Добавлено: 2-04-2018, 11:42
Переглядів: 9

   Поки Підзахаричі торують шлях у Вижницьку громаду, а Усть-Путильська ОТГ стає на самостійний шлях розвитку, село Розтоки, яке знаходиться посередині, зайняло вичікувальну позицію, розповідає сільський голова Марія Андріївна ДЖУРЯК. Сільська громада єдина в тому, що люди нікуди не хочуть приєднуватися. Єдиний момент, коли вони спробували змінити діючий статус села – 10 квітня 2017 року подали клопотання до Підзахаричівської сільської ради при об’єднання двох сільрад з центром ОТГ в Розтоках. Але пропозицію сусіди відхилили, а на зустрічні (25 травня 2016 року – ініціювання від Вижницької ОТГ про приєднання та ініціювання 15 травня 2017 року від Усть-Путильської ОТГ про дооб’єднання) – уже розтоківчани відповіли відмовою. Тому нині село залишилося у мережі населених пунктів Путильського району та отримує субвенцію (в 2018 році вона склала 2 млн 1 тис. гривень) на фінансування заробітних плат працівників культури та освіти. А це два клуби, дві бібліотеки, дитячий садок та будинок культури.

Кількість підприємців стабільно зменшується 

   Марія Андріївна розуміє, що село, як і весь наш район – дотаційне, і без державної підтримки не зможе існувати. Однак на рівні гірських населених пунктів його соціально-економічний розвиток є досить непоганим. Так за 2017 рік за рахунок власних надходжень дохідна частина сільського бюджету поповнилася на 1 млн 169 тис. 811 грн. З них рентна плата за використання лісових ресурсів склала 72114 гривень, орендна плата – 107156 гривень, земельний податок – 73730 гривень, єдиний податок – 771865 гривень. Через суттєве зростання ЄСВ багато приватних підприємців призупиняють та закривають підприємницьку діяльність. Якщо у 2017 році на території сільської ради працювали 104 підприємці, то нині їх стало 70. В коло звітуючих входять власники магазинів, торгових точок, кафе, ресторанів, а також ті, хто веде діяльність на дому (здебільшого це лісообробка та переробка деревини).

   Далі до власних надходжень нараховуються плата за паркування транспортних засобів (на території місцевого ринку) – 2224 гривні, доходи від власності та підприємницької діяльності – 1853 гривні, адміністративні збори – 7226 гривень, державне мито – 4580 гривень. Також у двох торгових закладах встановлено касові апарати, через які ведеться контроль за продажем підакцизних товарів. Згідно підрахунків до сільського бюджету надійшло 81 649 гривень.

Розвиток села відбувається за рахунок власних надходжень

   Щодо розвитку села, то здебільшого він відбувається знову ж таки за рахунок тих підприємців, які розбудовують інфраструктуру та надають спонсорську допомогу. Якщо ж говорити про державні заклади, то їх нема за що навіть підтримувати у доброму стані. Негайно потребує капітального ремонту сільський будинок культури, та роботи відкладаються надовго. Зате цього року запланували зробити нову огорожу навколо закладу, щоб надати подвір’ю естетичного вигляду. На це витратять кошти із фонду розвитку села.

   Культурна сфера у селі досить непогано розвинута. Працює музична школа, яку відвідують 60 учнів. У приміщенні частково зроблено ремонт та перекрито частину даху. Потреба у роботі закладу є, тому необхідно підтримувати його у належному стані. На базі сільського будинку культури працюють різні гуртки, учасники яких часто беруть участь у мистецьких заходах району та області, та займають призові місця. До всіх культурних заходів у селі активно долучають різні покоління розтоківчан.

   Необхідним для суспільства і водночас обтяжливим для місцевого бюджету є утримання пожежного автомобіля. Вже багато років він знаходиться на приватній території водія, оскільки не було коштів, щоб збудувати гараж. Та при необхідності цей автомобіль першим прибуває на виклики в сусідні села і завжди знаходиться у справному стані. Тому цього року планують нарешті вирішити питання з гаражним приміщенням (також за кошти з продажу землі, пайової участі, інфраструктури і розвитку села). Уже складений кошторис і запланований перелік робіт.

Люди шукають більших заробітків

   Згадуючи нині усі можливості приєднань та об’єднань, Марія Андріївна знову ж констатує факт про неспроможність таких малих громад. Адже після отриманої від держави кількарічної фінансової підтримки, доведеться самим брати на себе тягар відповідальності за розвиток громади. У горах можна працювати та розвиватися тільки в двох напрямках – лісопереробка і сільське господарство. Як приклад, розповідає, що єдине фермерське господарство, яке функціонувало, призупинило діяльність. Підсобні господарства люди ведуть для особистих потреб. Підняти розвиток сільського господарства в районі може тільки суттєва підтримка держави. Й обіцяні цьогоріч дотації ймовірно стануть першим кроком до відновлення сільського господарства.

   Щодо лісопереробки, то на території села немає таких потужних цехів, які могли б формувати дохідну частину місцевого бюджету, створювати нові робочі місця. Оскільки через збільшене оподаткування підприємницької діяльності власну справу відкрити складно, то більших заробітків люди шукають за межами села. Станом на грудень минулого року офіційно зареєстровано 33 безробітних, але в кілька разів більше виїжджають на роботу в межах України та за кордон.

 

Сільська громада єдина в своїх прагненнях

   Нині на території сільської ради (Розтоки, Ями, Околена) проживають 2080 осіб (для порівняння – в Усть-Путильській громаді проживають 2154 особи). З них – 478 пенсіонерів, більшість з яких проживають у віддалених селах (83 особи живуть в селі Околена, що за 15 кілометрів від центральної дороги). Саме вони активно підтримують позицію, щоб сільська рада залишалося у діючому статусі. Літнім людям до нинішнього центру тяжко долати відстань в 13-15 кілометрів, що вже говорити, коли він зміститься. А 19 престарілих осіб взагалі потребують соціального супроводу, який двічі на тиждень здійснюють чотири соціальні робітники. Цього року планують зробити капітальний ремонт дороги місцевого значення в Околену, щоб людям легше було діставатися до центру. А також провести поточний ремонт комунальних доріг.

   Важливим питанням, яке хвилює не тільки літніх людей, а й молодь, є відкриття лабораторного пункту на базі Розтоківської амбулаторії. Про це неодноразово говорили на зборах громадян, але зрушень ніяких не дочекалися. Нині Марія Андріївна звернулася за допомогою до народного депутата Івана Рибака і він пообіцяв посприяти у придбанні необхідного обладнання.

   Тож у рамках власних можливостей і при отриманні державної субвенції село Розтоки живе, підкреслює сільський голова. Як складеться ситуація далі і яким чином децентралізація торкнеться його – питання часу. Бо розтоківчани не поспішають приймати важливих рішень, попередньо не переконавшись, що після цього їхнє життя стане кращим.

   Людмила ФЕДЮК.


Джерело http://putyla.rayon.cv.ua/
Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:




Особистий кабінет